| Новини | Історія | Командири | Війська | Мультимедія | Однострій | Бібліотека | Форум | Посилання |
Шановний читачу!
Нині Українська Держава знаходиться за крок від нової війни, яку ось-ось може розпочати наш споконвічний ворог – Московія. Автор розуміє твоє, читачу, спантеличення – чи до альтернативної історії зараз, коли війна вже стукає в наші двері? Це питання кожен має для себе вирішувати самостійно. Автор же пропонує свій погляд на розвиток подій, які могли б привести до утворення Української Держави ще в другому десятилітті двадцятого століття і сподівається, що це допоможе знайти вірне рішення в нинішній непростій ситуації.
Автор висловлює велику подяку українським історикам і просто аматорам історії, завдяки самовідданій праці яких він зміг змоделювати альтернативний хід історії Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського.
Особливу подяку автор висловлює Сергію Грабовському, Олесі Ісаюк, Павлу Гай-Нижнику, Ярославу Тинченку дослідженнями яких скористався під час написання літературної мініатюри на тему альтернативної історії Української Держави.
Окремо автор висловлює свою подяку Дмитру Вовнянку, автору повісті “Заколот проти Петлюри”, історичними дослідженнями якого скористався автор. Власне ця повість і спонукала до написання цієї літературної мініатюри з альтернативної історії.
“Хронологія. Альтернативна історія Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського” освітлює події альтернативної історії в обсязі необхідному тільки для кращого уявлення про можливий – з точки зору автора – розвиток Української Держави в 1918-1920 роках і тільки в військовому плані, майже зовсім не розглядаються питання внутрішньої та зовнішньої політики, розвитку економіки, суспільних відносин, тощо. “Хронологія” доповнює літературну мініатюру “Честь і обов’язок” і не виходить за рамки описаних там подій.
Пилип Станіславський
Хронологія
Альтернативна історія Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського
History will be kind to me for I intend to write it.
(Історія буде до мене прихильною, тому, що я маю намір писати її особисто.)
Уїнстон Чьорчілль.
ПВІ – подія вигаданої історії
1918 рік
24 січня
- (ПРІ) проголошення незалежності Української Народної Республіки Четвертим Універсалом Центральної Ради.
9-12 лютого
- (ПРІ) на IV обласному з’їзді рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові було проголошено про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки
19-20 лютого
- (ПРІ) більшовики в ніч на 19 лютого залишають Мінськ-Литовський. Виконком Всебілоруської Ради конгресу видав наказ №1 “Про взяття влади в місті”. В ніч на 20 лютого в Мінськ входить Польський корпус.
21 лютого
- (ПРІ) Виконавчий комітет Всебілоруської Ради конгресу звернувся до народу Білорусі з Уставною Грамотою в якій оголосив себе тимчасовою владою на території Білорусі.
3 березня
- (ПРІ) підписано Брестський мирний договір.
25 березня
- (ПРІ) Рада Білоруської Народної республіки прийняла Третю Уставну грамоту в якій проголошувалася незалежність республіки.
9 квітня
- (ПРІ) уряд УНР наказав сформувати Запорізький корпус. Командувач – генерал Зураб Натієв.
20 квітня
- (ПРІ) Кримська похідна група підполковника Болбочана виходить до Сиваша.
22 квітня
- (ПРІ) українськими військами взятий Джанкой.
28 квітня
- (ПРІ) Гайдамацький полк розпочав бої на підходах до Сімферополя.
29 квітня
- (ПРІ) проголошення Гетьманом України Павла Скоропадського.
- (ПРІ) адмірал Саблін наказав підняти українські прапори на кораблях Російського імператорського Чорноморського флоту.
9 травня
- (ПРІ) Рада Народних комісарів видає “Декрет про продовольчу диктатуру”.
13 травня
-(ПРІ) РНК видає “Декрет про надзвичайні повноваження народного комісаріату продовольства”. Наркомом продовольства призначений Олександр Цюрупа.
19 червня
- (ПРІ) затоплення кораблів Чорноморського флоту в Новоросійську.
Середина вересня
- (ПРІ) в середовищі керівників українських лівих партій зріють настрої змінити владу Гетьмана Скоропадського насильницьким шляхом.
27 травня
- (ПРІ) Рада Міністрів Української Держави ухвалила закон про земельні комісії.
- (ПРІ) РМ УД прийнято закон “Про власність на врожай 1918 року”.
друга половина серпня
- (ПРІ) отаман Григор’єв заявляє про розрив з Гетьманом і за наказом “Українського національного союзу” (УНС) піднімає повстання проти Гетьмана на півдні України. Повстання носить локальний характер до листопада 1918 року.
1 жовтня
- (ПРІ) у Цешинському воєводстві створена національна польська рада.
5 жовтня
- (ПРІ) Гетьман Павло Скоропадський зустрівся з керівником спілки українських лівих партій – “Українського національного союзу” у справі створення нового уряду до якого мали ввійти представники УНС.
9 жовтня
- (ПРІ) у розмові з представником Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) полковником Неймірком Гетьман зауважив, що він “...всегда был сторонником федерации Украины с Россией... Вся предыдущая политика была вызвана необходимостью отпора большевикам... Пришло время единого руководства из Петербурга...”
15 жовтня
- (ПРІ) згідно з гетьманським законом про Національну гвардію сформована Київська добровольча дружина. Командир генерал Кирпічов.
18 жовтня
- (ПРІ) у Львові створено Українську Національну Раду – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії.
19 жовтня
- (ПРІ) Українська Національна Рала проголосила Українську Державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.
22 жовтня
- (ПРІ) Гетьманом Скоропадським підписаний наказ про створення Особливого корпусу. Почалося формування 1-го Особливого піхотного полку генерал-майора Буйвіда, 1-ї офіцерської добровольчої дружини полковникаСвятополка-Мірського, 1-ї офіцерської добровольчої батареї полковника Шуневича. Ці підрозділи мали бути об’єднані в Особливу офіцерську бригаду генерал-майора Прядченка, яка, в свою чергу, мала стати кадром для формування Особливого корпусу.
23 жовтня
- (ПРІ) в Польщі Регентська рада оголосила про створення міністерства іноземних справ і військового міністерства на чолі з Юзефом Пілсудським.
25 жовтня
- (ПРІ) в Кракові створена Ліквідаційна комісія, яка взяла на себе владу в Західній Галичині.
24 жовтня
- (ПРІ) сформовано уряд шляхом реорганізації Ради міністрів Ф.Лизогуба. до складу уряду ввійшли помірковані соціалісти О.Лотоцький, П.Стебницький, А.В’язлов, В.Леонтович, М.Славінський. Цього ж дня у відставку пішов начальник особистого штабу П.Скоропадського (Міністр Двору) генерал-хорунжий Борис Стеллецький.
26 жовтня
- (ПРІ) Микола Шаповал (член партії соціалістів-революціонерів) зустрівся з лідером Української національної партії Андрієм Макаренком у праві реалізації плану повалення Гетьмана Скоропадського внаслідок повстання.
27 жовтня
- (ПРІ) очільник УНС Володимир Винниченко мав розмову з Шаповалом. Винниченко і Шаповал очолюють підготовку перевороту.
- (ПРІ) прем’єр-міністр Франції Жорж Клемансо віддав розпорядження головнокомандувачу союзних армій на Ближньому Сході генералу Л.Франше д’Еспере почати наступ з Румунії на територію України в рамках продовження військових дій проти Центральних держав.
ніч з 29 на 30 жовтня
- (ПРІ) у помешкання сільськогосподарського кооперативу “Централ” в Києві відбулася таємна нарада. Були присутні Макаренко, Винниченко, Шаповал, командир Корпусу залізничної охорони генерал ОлександрОсецький, полковники Павленко (Лівобережна залога) і Хилобоченко (Правобережна залога), старшина Генерального Штабу полковник Василь Тютюнник, представники Окремого загону січових стрільців (ОЗСС) полковник Євген Коновалець і сотник Андрій Мельник. На зустрічі створено Оперативний штаб повстання (до його складу ввійшли генерал О.Осецький, полковники В.Тютюнник і В.Кедровський, сотники А.Мельник і Ф.Черник) і схвалено розпочати переговори з Окремим Чорноморським кошем (В.Пелещук) та Запорізькою дивізією (П.Болбочан).
30 жовтня
- (ПРІ) початок розпаду Австро-Угорської імперії.
- (ПРІ) капітуляція Османської імперії.
- (ПРІ) у Білій Церкві, де базувався ОЗСС, Стрілецька рада підтримала змовників. Рада висунула вимогу включити до складу керівників повстання Симона Петлюру. (На цей час Петлюра ув’язнений за антигетьманськийманіфест.) За планом Оперативного штабу, рушійною силою заколоту призначили ОЗСС – січовики мали виступити з Білої Церкви на Київ. Назустріч зі столиці мали виступити залізничники і спільними зусиллями заколотники мали захопити місто.
- (ПРІ) Національна польська рада оголосила про повернення Галичини Польщі.
31 жовтня
- (ПРІ) в Австро-Угорщині сталася революція.
- (ПРІ) до Львова 1 листопада мала приїхати польська Ліквідаційна комісія, яка мала перебрати владу в Галичині від намісника генерала Карла Гуйна. Метою ПЛК був збройний виступ з 2 на 3 листопада.
- (ПРІ) на вечірньому засідання Українського Генерального Військового Комісаріату вирішено взяти владу збройним шляхом. Це сталося завдяки рішучості сотника Дмитра Вітовського.
1 листопада
- (ПРІ) захоплення у Львові влади українськими військовиками. Українські військові частини взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над міською ратушею піднято національний синьо-жовтий прапор. Українська Національна Рада оголосила про створення з українських етнічних територій колишньої Австро-Угорської імперії Української Держави і перехід до її представників влади у Львові, Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Цього ж дня австрійська влада у Львові погодилася на передачу влади Українській Національній Раді.
ніч з 1 на 2 листопада
- (ПРІ) у Львові починається повстання поляків. Це поклало початок українсько-польської війни.
- (ПРІ) польські війська перейшли кордон Української Держави в Галичині.
3 листопада
- (ПРІ) капітуляція Австро-Угорської імперії.
- (ПРІ) початок революції в Німеччині.
- (ПРІ) регентська Рада Польщі оголосила про незалежність країни.
- (ПРІ) у Чернівцях Буковинське народне віче проголосило возз’єднання Північної Буковини з Українською Державою.
- (ПРІ) до Ясс (Румунія) прибув уповноважений представник Гетьмана дипломат Іван Якович Коростовець. Послами держав Антанти він сприймався, як приватна особа. Тому розмови з ним вони не вважали за переговори, хоча обіцяли передати їхній зміст своїм урядам.
5 листопада
- (ПРІ) Українською Національною Радою до Києва відряджені Володимир Шухевич і Осип Назарук для переговорів з Гетьманом про військову допомогу проти польських агресорів.
6 листопада
- (ПРІ) Гетьман Павло Скоропадський віддав наказ про запровадження військового стану на Волині.
ніч з 6 на 7 листопада
- (ПРІ) в Білій Церкві відбулася Стрілецька рада разом з галицькими депутатами, які вмовляли земляків допомогти ЗУНР. Більшість присутніх відмовилися.
7 листопада
- (ПРІ) запроваджено військовий стан на Катеринославщині, Поділлі, Таврії.
9 листопада
- (ПРІ) було оголошено про створення уряду Української Держави на землях колишньої Австро-Угорської імперії – Державний Секретаріат.
10 листопада
- (ПРІ) початок розпаду Австро-Угорської імперії
- (ПРІ) запроваджено військовий стан на Херсонщині, Київщині, Полтавщині.
Вся повнота влади в губерніях, де оголошено військовий стан, переходить від старост до комендантів армійських корпусів, яким надавалися права командуючих окремими арміями.
- (ПРІ) оприлюднена “Грамота Гетьмана всієї України до всіх громадян України”. П.Скоропадський закликає націю до об’єднання в ім’я Батьківщини і спокою
- (ПРІ) Регентська рада домоглася звільнення Пілсудського і цього дня він прибув до Варшави.
- (ПВІ) оголошено про скликання Сойму, де малося вирішитися земельне питання. (в обсязі 25 десятин, заявлених П.Скоропадським)
11 листопада
- (ПРІ) Німеччину проголошено республікою. Німецька військова влада висуває ультимативну вимогу звільнити С.Петлюру. В іншому разі, загрожують німці, його буде звільнено силою.
- (ПРІ) польські війська зайняли Перемишль.
- (ПВІ) на сході Донеччини проголошено про відновлення Радянської Криворізько-Донецької республіки.
12 листопада
- (ПРІ) за наказом Гетьмана міністр юстиції А.В’язлов звільняє С.Петлюру на “слово честі”, що той не буде брати участі у повстанні. Цього ж дня по обіді, С.Петлюра зустрівся з В.Винниченком, А.Макаренком та іншими, відпущеними з в’язниці, особами. На зустрічі були присутні представники УХДП С.Шемет та М.Міхновський, які виступали за “якесь порозуміння з Гетьманом”. Після засідання Винниченко запропонував Петлюрі приєднатися до повстання і повідомив, що січовики визнали його командувачем повстанського війська. С.Петлюра негайно подався до заколотників у Білу Церкву, аби особисто очолити збройний виступ проти П.Скоропадського.
13 листопада
- (ПРІ) Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки
- (ПРІ) на таємному засідання політичних партій було створено орган для проведення антигетьманського повстання і відновлення Української Народної Республіки – Директорію. До її складу ввійшли Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Петро Андрієвський, Андрій Макаренко і Федір Швець. Цього ж дня Директорія переїхала до Білої Церкви. В столиці залишився тільки В.Винниченко, щоб підготувати відозву до населення і призначити заступників директорії для координації повстання. С.Петлюра, першим виїхавши до Білої Церкви, видав від свого імені універсал про повстання.
ніч з 13 на 14 листопада
- (ПРІ) на таємній нараді УНС за головування Винниченка було відкинуто можливість мирно переобрати владу і затверджено план повстання.
14 листопада
- (ПРІ) оголошено “Грамоту до українського народу” (відому, як “Грамота про федерацію”) Гетьмана України Павла Скоропадського: “Перемир’я між Німеччиною і державами Згоди (тобто Антантою – союзом Франції, Великої Британії і Російської імперії) заключено. Найкривавіша війна скінчилася і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя... На інших принципах, федеративних, повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави... Конечною метою буде відновлення великої Росії...”
- (ПРІ) київські газети друкують повідомлення про те, що генерал Денікін за згоди Антанти призначений головнокомандувачем усіх збройних сил на теренах колишньої Російської імперії.
- (ПРІ) на знак протесту студенти Київського університету провели низку антиурядових мітингів. Гетьман негайно заборонив збори та маніфестації, закрив вищі школи і запровадив цензуру воєнного часу.
- (ПРІ) В.Винниченко підписав відозву до населення, в якій Директорія оголосила про початок всенародного повстання проти “антинародного, антиукраїнського режиму гетьмана Скоропадського” і закликала всіх чесних громадян, як українців, так і не українців, “стати збройною дружною силою проти ворогів і злочинців народу”.
- (ПРІ) почалося формування 2-ї офіцерської добровольчої дружини.
- (ПРІ) в Польщі Пілсудському передана вся влада.
- (ПВІ) на приватній квартирі відбувається нарада офіцерів-гетьманців. Головує на нараді генерал-хорунжий Костянтин Прісовський. В своїй промові він наголошує, що на чолі виступу проти Гетьмана Скоропадського стоять ті самі люди, які рік тому вже привели до Крут і київської бійні, і він не чекає від них нічого конструктивного. Прийнято рішення про фізичне знищення очільників Директорії. Загальне керівництво придушенням заколоту покладається на генерала Прісовського. На генерала Стеллецького покладено завдання ізоляції Гетьмана на час ліквідації путчу Директорії.
15 листопада
- (ПРІ) оголошена мобілізація до Гетьманської армії.
- (ПРІ) командир січовиків Є.Коновалець відвідав Гетьмана Скоропадського і вимагав скасувати “Грамоту про федерацію”, скликати Національний Конгрес, розформувати офіцерські дружини, перевести ОЗСС з Білої Церкви до Києва. Фактично це був ультиматум. Павло Скоропадський відмовився.
- (ПРІ) С.Петлюра оголосив себе головним отаманом (головнокомандувачем) Республіканського війська, власним універсалом скасував всі накази Гетьмана по війську, армійським частинам запропонував перейти на бік путчистів, а Гетьмана Павла Скоропадського оголошено узурпатором і зрадником і поставлено “поза законом за головний державний злочин проти самостійної Української Народної Республіки”. Того ж дня заколотниками мобілізовано і озброєно 30 тисяч селян.
- (ПРІ) радянський Західний район оборони перейменований в Західну армію.
16 листопада
- (ПРІ) початок розпаду Австро-Угорської імперії
- (ПРІ) повстання проти Гетьмана почалося з Білої Церкви (Січові стрільці, полковник Євген Коновалець), Бердичева (Чорноморський кіш, підполковник Василь Пелещук) і Харкова (Запорізька дивізія, полковник ПетроБолбочан).
- (ПРІ) в Білій Церкві Січові стрільці підтримують заколот (військовий путч) і виступають на імпровізованому панцирнику через станцію Фастів в напрямку Києва.
- (ПВІ) на пероні білоцерківського вокзалу диверсійним загоном полковника Петровського знищені Винниченко, Петлюра, Швець, Андрієвський.
17 листопада
- (ПРІ) в ніч на 17 листопада передові частини Західної армії перейшли демаркаційну лінію і стали просуватися в напрямку Полоцька, Могильова, Бобруйська, Гомеля. 21 листопада радянські війська вступили в Полоцьк, 28 – в Бобруйськ, 8 грудня – в Слуцьк, 9 – в Двінськ, 10 – зайнятий Мінськ-Литовський, 6 січня 1919 року – Мозир, 131 січня – Слонім.
- (ПРІ) в Москві створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України.
- (ПРІ) в ніч на 18 листопада більшовики оволоділи Глухівським повітом.
- (ПВІ) в ніч на 17 листопада на перегоні Біла Церква-Фастів військами під командуванням генерала Прісовського блоковано перший ешелон заколотників і запропоновано скласти зброю. Практично безкровно (одна спроба самогубства, четверо поранених) січовиків роззброєно і під вартою розосереджено по кількох місцях утримання. Того ж дня залишки ОЗСС в Білій Церкві повністю роззброєно (втрати з обох сторін мінімальні) і в ніч з 17 на 18 листопада в шести потягах відправлено до Галичини.
18 листопада
- (ПРІ) Гетьман оголосив у Києві воєнний стан та мобілізацію і призначив головнокомандувачем генерала від кавалерії графа Федора Келлера. Призначення відбулося за наполегливого прохання (по формі це була вимога!) міністра внутрішніх справ Ігоря Кістяковського. Затятий монархіст і українофоб генерал Келлер заходився скасовувати всі статутні накази, впроваджені для Української армії та повертати порядки часів імперії. Фальшива новина про призначення Денікіна головнокомандувачем всіх збройних сил на теренах Російської імперії опублікована в київських газетах 14 листопада разом з повідомленням про спробу військового путчу в Білій Церкві (про його придушення не повідомлялося) спонукала всіх монархічно настроєних офіцерів до проросійського заколоту. Київська добровольча дружина підняла російський триколор, в Києві був розгромлений Український клуб, розбито погруддя Шевченка, почалися арешти українських діячів, навіть прихильних до Гетьмана.
- (ПРІ) отаман Григор’єв, дізнавшись про заколот Директорії проти Гетьмана Скоропадського, розпочинає активні дії на півдні Катеринославщини і на Херсонщині.
- (ПВІ) в Києві розповсюджено чутки про арешт заколотниками Гетьмана Скоропадського. Генерал Келлер оголошує себе диктатором України, про що повідомляє у своїй телеграмі до генерала Денікіна.
19 листопада
- (ПРІ) більшовики оволоділи Ямполем та Хутором Михайлівським. Стискується кільце навколо Глухова.
19-22 листопада
- (ПВІ) оскільки, піднявши російський прапор, Київська Добровольча дружина двічі (!) зламала присягу (при вступі до дружини російські офіцери давали присягу на вірність Гетьману і Україні, а потім складали присягу, вже як державні службовці), полки Сердюцької дивізії разом з шахтарськими батальйонами Катеринославської дивізії, які підійшли напередодні, подавили в Києві заколот російських офіцерів. (Таким чином проукраїнськи налаштовані офіцери спровокували проросійські сили на заколот, що дало формальне і юридичне право на усунення проросійськи налаштованих чиновників з оточення Гетьмана. Мовчазна згода Гетьмана на такий вчинок була отримана.)
- (ПВІ) оприлюднена “Грамота до українського народу” Гетьмана України Павла Скоропадського. В ній йшла мова про спробу державного заколоту Українським Національним Союзом проти Гетьмана України. В ній гарантувалося, що розслідування буде справедливим і неупередженим і що винні понесуть заслужену кару. Гетьманом України П.Скоропадським підтверджувалося, що він сам і його уряд стоять на принципах демократичності, української державності і незалежності Української Держави. Гетьман закликав українців до припинення внутрішніх чвар, єднання перед лицем більшовицької загрози і захисту Батьківщини від нової окупації московською владою.
19 листопада
- (ПРІ) до прикордонного Курська переїхав створений Український революційний штаб на чолі з Володимиром Антоновим-Овсєєнком – готувати наступ на територію України.
20 листопада
- (ПРІ) більшовики оточили станцію Коренєво.
- (ПВІ) в Вінниці арештований останній очільник Директорії Андрій Макаренко. В Києві, Харкові, Бердичеві, Чернігові та інших містах центру і півночі України арештовують більшість путчистів. Генерал Прісовський прибуває до Харкова. Він зустрічається з заколотниками і особисто бере від полковника Болбочана слово честі не приймати участь в заколоті і повернути повсталі підрозділи Запорізької дивізії під прапори Гетьмана України. Генерала Лігнаузвільняють і він відбуває до Києва у розпорядження Гетьмана. Ввечері відбувається зустріч генерала Прісовського з командуванням дивізії і представниками всіх її частини і підрозділів. Основним питанням зустрічі є неясність з “Грамотою про федералізацію”. На зустрічі генерал роз’яснює запорожцям ситуацію з “Грамотою про федерацію”:
- вимога союзників Росії по Антанті (після перемоги у Світовій війні Антанта є беззаперечним господарем становища, Українська Держава для неї лише німецький маріонетковий режим);
а) Антанта пов’язана з урядом царської Росії цілою низкою угод, восени 1918 року від імені останньої виступає Добровольча армія генерала Денікіна, для якого якоїсь України “нєт, нє било і нє будєт”;
б) країни Антанти в жодному разі не бажала підтримувати сепаратистські рухи, що виникли на території їхньої держави-союзника (можна вважати успіхом дипломатії Гетьмана вже той факт, що представники Антанти взагалі вели розмови – навіть не переговори! – з посланцями Гетьмана);
в) визнати Україну Антанта погоджувалася тільки як частину Російської імперії (в будь-якому іншому випадку Українська Держава ставала для західних держав союзником Німеччини, проти якого вона розпочала б війну спільно з Добровольчою армією Денікіна. Протистояти ж їм України ніяк не могла – ще не була сформована власна армія);
г) порозумітися з Антантою вимагала і більшовицька загроза – на Четвертому з’їзді Рад Троцький відверто заявив про намір захопити Україну в той момент, коли німецькі війська залишать її територію (здійснити захоплення українських земель більшовиків спонукав вкрай прагматичний чинник – Україна мала на руках урожай 1918 року, а більшовицька Росія конала з голоду);
д) дати Україні шанс на розгортання власної армії могли тільки країни Антанти;
е) відтворювати Російські імперію в її колишніх кордонах Антанта також не бажала, саме тому від Гетьмана вимагали не ліквідації Української Держави, а лише приєднання її до Росії в той чи інший спосіб (фактично від Гетьмана Антанта вимагала повернення до часів гетьмана Богдана Хмельницького, коли Україна ввійшла до складу Московії маючи власне самоврядування, військо і судову систему);
є) вибору Гетьману Скоропадському Антанта не залишила;
- Гетьман оголосив федерацію з державою, якої на цей момент взагалі не існує в природі – на листопад 1918 року існували самопроголошені держави Уфимської директорії, Всевеликого війська Донського, Кубанської Народної республіки, які не були Росією, а єдиною країною під назвою “Росія” була більшовицька РСФРР, з якою Гетьман України Павло Скоропадський об’єднували не збирався;
- Добровольча армія генерала Денікіна на листопад 1918 року жодну територію Росії не контролювала і перебувала на теренах Дону за угодою з Донським же урядом, саме тому в “Грамоті про федерацію” існують слова: “...їйпершій належить вступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії...” (“...ніколи природно ніяка Росія – реакційна чи демократична, республіканська чи авторитарна не допустить відторгнення України...” – так генерал Денікін висловив своє ставлення до українського питання і командування Добровольчої армії не бачило причин, щоб якось змінити цю ситуацію в майбутньому);
- в “Грамоті про федерацію” ніде не сказано про зречення Гетьманом Скоропадським своєї влади чи ліквідацію України, як державного утворення – під заступництвом Росії Українська Держава зберігала свій суверенітет;
- Добровольча армія генерала Денікіна сама була гола та боса і не мала достатньо сил для протистояння більшовикам – на прибічників “єдіной-нєдєлімой” чекала довга і виснажлива війна з силою, що контролювала всю центральну частину Росії, а потім – у разі перемоги над більшовиками, що було малоймовірно, – не менш важкий процес підняття цієї країни з руїни;
- прибічники “Єдіной і Нєдєлімой Росії” навіть не уявляли, як виглядатиме політичне майбутнє Росії – її долю мали вирішити Установчі Збори, делегатів до яких ще треба було обрати в країні, де величезна кількість людей перебувала під владою “червоних”;
- з проголошенням “Грамоти про федерацію” генерал Денікін був змушений миритися з Української Державою, як з реальністю і Гетьманська Україна ставала легітимною в очах Антанти;
- Гетьман уже мав під контролем територію, на якій: а) не велася Громадянська війна, б)працювала промисловість, в) здійснювалася зовнішня політика;
- добровольцям все це ще потрібно було створювати, а вони навіть з Доном та Кубанню ніяк не бажали порозумітися;
- за таких обставин вірогідність відновлення Російської імперії в яку Україна ввійшла б на правах підлеглої території була навіть не нульовою, а від’ємною.
- (ПВІ) починається відправка останніх підрозділів ОЗСС до Галичини. Разом з ними відправляють і більшість арештованих офіцерів-заколотників (наприклад, генерала Осецького), які взяли участь у путчі Винниченка-Петлюри.
21 листопада
- (ПРІ) поляки захопили Львів. В ніч на 22 листопада українські війська залишають місто.
22 листопада
- (ПРІ) підписано декрет про організацію вищої влади у Польщі. Пілсудський призначається “тимчасовим начальником держави” з усією повнотою законодавчої та виконавчої влади.
кінець листопада – початок грудня 1918 року
- (ПВІ) в українських губерніях йдуть арешти прибічників Директорії. Втім, більшість відпускають на чесне слово, або утримують під домашнім арештом.
- (ПВІ) в Вінниці починається формування Карпатської групи військ на чолі з генералом Грековим, який після проголошення Скоропадського Гетьманом перейшов опозицію до нього і створив підпільну офіцерську організацію “Батьківщина”.
24 листопада
- (ПРІ) радянські частини Окремої групи військ Курського напрямку зайняли міста Рильськ, Коренєве, Пушкарне, Суджу та ряд інших населених пунктів, де раніше були українські війська.
- (ПВІ) проголошено про створення уряду Української радянської соціалістичної республіки.
26 листопада
- (ПРІ) в Одесі встановлюється двовладдя. Генерал Біскупський від уряду Гетьмана і адмірал Ненюков від Добровольчої армії.
- (ПРІ) почався наступ радянських частин у напрямку Мозир-Калинковичі.
- (ПВІ) проголошена Українська радянська соціалістична республіка (УРСР)
28 листопада
- (ПВІ) початок вторгнення військ “червоних” в Українську Державу. В захопленому напередодні містечку Суджа проголошено про створення Української радянської соціалістичної республіки.
- (ПВІ) опубліковано Указ Гетьмана України “Про землю”. Згідно з ним встановлювалися:
а) принцип приватної селянської власності на землю;
б) принцип трудового землеволодіння – власник землі повинен вести сільське господарство;
в) максимальний розмір селянського землеволодіння – 25 десятин на сім’ю;
г) максимальний розмір заводського землеволодіння – не більше 1000 десятин для вирощування цукрових буряків;
д) проведення протягом 3-х місяців після опублікування Указу інвентаризації землеволодіння та землекористування, як підготовка до земельної реформи
е) передача у власність селянам всієї безперечної землі, якою вони користуються на момент опублікування Указу;
є) порядок розподілу поміщицької землі, яка ще не перейшла в сільське користування, серед селян;
ж) проведення земельної реформи протягом 4-х місяців;
з) визначення компенсації власникам за втрачену землю;
и) особам, які добровільно вступили до українського війська гарантувалася в грошовому еквіваленті земельна ділянка в 50 десятин (як заохочення, в основному, для волонтерів-іноземців). Причому половина – 25 десятин – гарантувалася натурою, а половина компенсувалася грошима на рахунок особи в Земельному банку і відсотки нараховувалися в обсязі середньорічної орендної плати.
2 грудня
- (ПРІ) в Одесу почали прибувати війська країн Антанти – польська бригада. В Одесі встановлюється тривладдя.
- (ПРІ) загони Григор’єва відбивають у гетьманців Олександрію.
3 грудня
- (ПВІ) до Олександрії підходять загони гетьманських військ (Шахтарський полк Катеринославської дивізії). Отаман Григор’єв повідомляє про перехід на бік Гетьмана. Загони під його командуванням отримують назву Херсонської дивізії. Командування Південної групи військ у Вінниці ставить задачу перед Херсонською дивізією Григор’єва і Шахтарським полком Катеринославської дивізії відновити гетьманську владу в Одесі, Миколаєві, Херсоні.
7 грудня
- (ПРІ) радянські частини взяли Новгород-Сіверський, кордонна варта і гетьманські сили переїхали до Городні.
9 грудня
- (ПВІ) до Одеси підійшли гетьманські війська, які зажадали від Добровольців йти геть.
11 грудня
- (ПРІ) спроба більшовицького перевороту в Харкові. Більшовицька рада солдатських та робітничих депутатів оголосила себе єдиною владою на Харківщині. Силами запорожців переворот було зірвано. В місті запроваджено воєнний стан.
13 грудня
- (ПРІ) загони Григор’єва ввійшли в Миколаїв.
17 грудня
- (ПРІ) до Одеси підійшов десант союзників. Виявивши, що добровольці евакуюються з міста, примусили їх вивантажитися з суден.
- (ПРІ) німецькі війська вибивають загони повстанців Григор’єва з Миколаєва.
18 грудня
- (ПРІ) пустивши добровольців поперед себе, союзники зайняли Одесу. Під прикриттям військ Антанти в Одесі встановлюється влада французької адміністрації.
21 грудня
- (ПРІ) після відходу німецьких військ з кордону, 2-а Українська повстанська дивізія захопила Білгород і перейшла в наступ на Харків.
29 грудня 1918 - 6 січня 1919 року
- (ПВІ) в Києві Гетьман збирає Велику Раду з представників політичних партій національного спрямування, промисловців, науковців, військовиків. Прийнято рішення про надання Гетьману України Павлу Скоропадському диктаторських повноважень на річний термін до 31 грудня 1919 року. Створено надзвичайний орган вищого військового і адміністративного керівництва Українською Державою – Ставку Гетьмана України. В Ставку входять п’ять осіб – Павло Скоропадський, Федір Лизогуб, Олександр Рогоза, Михайло Терещенко, Микола Міхновський.
30 грудня
- (ПРІ) більшовики атакували станцію Козача Лопань. Підрозділи Запорозького корпусу відбили атаки військ “червоних”.
- (ПВІ) в Києві підписано Договір про військовий союз Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки.
31 грудня
- (ПРІ) “червоні” частини захопили містечко Сновськ.
- (ПРІ) частини Херсонської дивізії підступають до Миколаєва і Григор’єв в ультимативній формі вимагає від німців звільнити місто. Загони повстанців вступають в Миколаїв, Знаменку, Долинську.
1919 рік
1 січня 1919 року
- (ПРІ) польські війська зайняли Вільно (Вільнюс)
- (ПРІ) в Харкові стався спільний виступ німецького гарнізону і більшовицького підпілля.
3 січня
- (ПРІ) в ніч на 3-є січня українські війська залишили Харків. Вранці в опустіле місто входять “червоні” війська – 5-й полк і загін анархістки Марусі Никифорової.
- (ПРІ) Харків захоплений військами Української Червоної армії. На початок січня її підрозділи налічували 23-26 тисяч багнетів і шабель. Українці-повстанці складали не більше третини (з 4 січня стали червоноармійцями і підкорялися тільки розпорядженням Троцького), а дві третини – бійці Червоної армії, що надавали інтернаціональну допомогу.
- (ПРІ) польські війська вступили на територію Волині.
4 січня
- (ПРІ) переїзд до Харкова Тимчасового робітничо-селянського уряду УРСР.
8 січня
- (ПВІ) починає свою діяльність Ставка Гетьмана України.
- (ПВІ) на півночі генерал Прісовський формує Прип’ятську групу військ. Задача – утримання Берестя-Литовського (Бреста-на-Бузі) і оборона Полісся по лінії ріки Прип’ять.
10 січня
- (ПРІ) після запеклих боїв з частинами Добровольчої армії Херсонська дивізія займає Херсон.
14 січня
- (ПРІ) на Волині всі ключові пункти контролюють поляки
25 січня
- (ПРІ) радянські війська захопили Пінськ.
28 січня
- (ПРІ) перший бій радянських і польських військ під Волковиськом.
2 лютого
- (ПРІ) українські частини вибиті росіянами з Овруча.
- (ПВІ) до Галичини починають прибувати частини 1-го корпусу Карпатської армії генерала Грекова.
4 лютого
- (ПРІ) поляки зайняли Ковель.
9 лютого
- (ПРІ) поляками зайнято Берестя-Литовське.
- (ПВІ) сформовані Волинський (на базі Волинської групи військ) і Північно-Західний (на базі Прип’ятської групи військ) фронти.
- (ПВІ) в ніч на 10 лютого до Берестя-Литовського підійшли українські загони і вибили поляків з міста.
13 лютого
- (ПРІ) на лінії Вільна-Ліда-Слонім-Береза Картузька-станція Іваново просування радянських військ в Білорусі зупинилося.
друга половина лютого
- (ПВІ) від Пінська до Берестя-Литовського (український Північно-Західний фронт) і по Західному Бугу до Володимира-Волинського (український Волинський фронт) виник суцільний україно-польський фронт.
23 лютого
- (ПВІ) до Львова прибула делегація генерала Бертелемі. Разом з делегацією до Львова таємно було перевезено зброю та боєприпаси. Того ж дня почалася Вовчухівська операція (за планом мала початися 16 лютого), яка була відкладена до повного зосередження 1-го корпусу Карпатської армії генерала Грекова.
2 березня
- (ПВІ) в ході першого етапу Вовчухівської операції Львів було оточено. Початок блокади Львова.
5 березня
- (ПВІ) бій під станцією Слобідка. Бійці Шахтарського полку Катеринославської дивізії захопили цілими три танки “Renault FT-17” французького і один MKV британського виробництва.
5-11 березня
- (ПВІ) другий етап Вовчухівської операції – звільнення Перемишля. Українські частини вийшли на ріку Сян і припинили наступ. Позиційні бої тривають до 28 березня. 28 березня підписано угоду про перемир’я на один день для передачі поранених, що потрапили в полон. Після чого на Галицькому фронті настає затишшя до середини травня.
21 березня-6 серпня
- (ПРІ) в Угорщині президент Михай Каройї доручив соціал-демократам формування нового уряду. Для формування стійкого коаліційного уряду соціал-демократи Угорщини вступили в переговори з комуністами. Бела Кун, який займав пост комісара по іноземним справам, створив уряд пд. назвою “Революційна Правляча Рада”, який проголосив Угорську Радянську Республіку. Угорська радянська республіка проіснувала до 6 серпня 1919 року.
22 березня
- (ПВІ) капітуляція гарнізону Львова. За посередництва генерала Бертелемі зі Львова виведено польські частини. Місто покинули більшість поляків, які брали участь у повстанні.
кінець березня
- (ПРІ) польські війська відбили у росіян Слонім, Новогрудок і Ліду, в квітні – Вільно.
- (ПВІ) на півночі українсько-радянський фронт стабілізується по Прип’яті від Пінська до Мозиря.
- (ПВІ) на півдні встановлюється затишшя. В загонах повстанців Григор’єва активно працюють українські соціалісти і російські більшовики. Більшість селян бажає розійтися по домівках, до своєї землі. На цьому ґрунті відбувається зближення Григор’єва і посланців Антонова-Овсієнка.
квітень-початок травня
- (ПРІ) більшовицькі війська підступили до Криму.
- (ПВІ) в загонах повстанців Херсонської дивізії полковника Григор’єва падає дисципліна, починаються самовільні реквізиції. В деяких містах і містечках Херсонської губернії повстанці здійснюють погроми. Жертвами погромів стають єврейські общини і росіяни, переважно, буржуазія та міська інтелігенція.
квітень
- (ПРІ) 4 квітня бригада Задніпровської дивізії Павла Дибенка захоплює Перекоп. 11 квітня – Сімферополь та Євпаторію. 13 квітня – Бахчисарай і Ялту. 29 квітня – Севастопіль.
травень
- (ПРІ) стабілізація радянсько-польського фронту
7 травня
- (ПВІ) на вимогу Гетьмана Скоропадського припини погроми і інші неподобства отаман Григор’єв відмовляється виконувати накази українського керівництва і оголошує себе керівником Таврії. В Херсонській дивізії спалахує бунт. Дивізія Григор’єва розділяється. Частина повстанців не бажає приймати участь в новому заколоті і під проводом Юрія Тютюнника залишає бунтівного отамана. Група Тютюнника відходить в напрямку Києва, уникаючи боїв з гетьманцями.
- (ПВІ) до Галичини прибувають частини 2-й і 3-й корпусу Карпатської армії.
15 травня
- (ПВІ) на початку травня на Галицький фронт прибуває армія Галлера. Починається наступ по всьому україно-польському фронті. В Галичині поляки наносять один удар з району Томашув-Любельський на Раву-Руську і Львів, другий, на Волині, з району Влодава-Холм на Ковель. Позиційні бої тривають до червня. З 7 червня на фронті оголошено перемир’я на один день. Після цього на українсько-польському фронті встановлюється затишшя до початку серпня 1920 року.
кінець травня-червень
- (ПВІ) війська під проводом Григор’єва домовляються про спільні дії проти Гетьмана з загонами Нестора Махна. Махно в цей час уклав союз з більшовиками і отримав від них необхідні йому боєприпаси і спорядження. Утворилася зона від Харкова до Павлограда і Синельникова, де махновські отамани разом з російськими комуністами встановили радянську владу. Під контроль комуністів потрапили райони Миколаївщини, Херсонщини іЄлисаветградчини. Майже відразу там почали діяти російські продзагони. До РСФРР за червень вивезли близько 600 тисяч тонн хліба. На Луганщині і в Донбасі утримувався гетьманський анклав силами Гайдамацького корпусу генерала Сікевича.
8 червня
- (ПВІ) в Євпаторії висадився десант під командуванням полковника Іларіона Ісаєвича.
14 червня
- (ПВІ) ударом з тилу 1-й полк морської піхоти зламав оборону “червоних” військ на Перекопі. Шлях для Чорноморського коша і кінній бригаді генерала Барбовича на Сімферополь і Севастопіль був відкритий.
16 червня-7 липня
- (ПРІ) за участі Угорської радянської республіки створено Словацьку Радянську Республіку, яка проголошувалася в рамках Угорської радянської республіки.
20 червня
- (ПВІ) під ударами з двох сторін – гетьманців з півночі і “білих” військ з кримцями з боку Керченського півострова – більшовики вибиті з Криму
друга декада червня
- (ПВІ) Лівобережна група військ генерал-значкового Болбочана проводить Павлоградську операцію силами Дніпровського корпусу генерал-хорунжого Петровського і Донбаської групи Гайдамацького корпусу генерал-хорунжого Сікевича.
23 червня
- (ПВІ) радянські війська залишають Харків. Опівдні війська Лівобережної групи генерал-значкового Болбочана вступають у місто.
липень
- (ПРІ) в Білорусі поляки захопили Вілейку, Молодечно, Лунінець. В середині липня польський наступ призупинено з метою перегрупування і підтягування тилів. Радянські війська безуспішно намагалися в цей час відбитиВілейку і Молодечно.
3 липня
- (ПРІ) в Царицині Денікін оголосив “Московську директиву” – план наступу на Москву.
початок серпня
- (ПВІ) в Донбасі зустрічаються частини української армії і Збройних Сил Півдня Росії. Подекуди відбуваються сутички “білих” військ з частинами Луганської дивізії та шахтарськими полками. Підхід Гайдамацького корпусу генерал-хорунжого Сікевича дозволив вибити частини ЗСПР з української території.
серпень-вересень
- (ПРІ) 8 серпня поляки взяли Мінськ-Литовський, потім досягли ріки Березини і 29 серпня захопили Бобруйськ. Настає стабілізація радянсько-польського фронту.
- (ПРІ) Троцький пропонує кинути Червону армію на Індію через Афганістан.
- (ПРІ) польські війська окупують Литву.
- (ПВІ) дрібні сутички на Донбасі між українськими та денікінськими частинами на початку вересня переростають в справжню війну.
2серпня-19 вересня
- (ПРІ) рейд кінноти Мамантова
22 серпня
- (ПРІ) наказам генерала Шіллінга сформований Кримським курултаєм уряд – Директорія – був розпущений.
- (ПВІ) перемир’я в Криму між українськими частинами та Добровольчою армією змінюється озброєним ворожим нейтралітетом.
31 серпня
- (ПВІ) гетьманські частини зайняли Білгород. Український радянський уряд П’ятакова втік.
6-7 вересня
- (ПРІ) частини денікінської армії взяли Курськ.
11 вересня
- (ПВІ) Гетьман Скоропадський оголошує війну ЗСПР і звертається за допомогою до уряду Британії.
22-30 вересня
- (ПВІ) удар загонів Махно в тил наступаючим військам ЗСПР.
28 вересня
- (ПРІ) початок наступу Юденича на Петроград.
вересень
- (ПРІ) друга війна за Абхазію між грузинськими військами і військами ЗСПР.
13 жовтня
- (ПРІ) війська ЗСПР взяли Орел.
21-22 жовтня
- (ПРІ) 5-а латиська дивізія, знята з охорони Кремля, зайняла Колпіно. Наступ Юденича зупинено. Червоні війська починають наступ на Юденича.
24 жовтня
- (ПРІ) Будьонний вривається в Курськ.
7 листопада
- (ПРІ) на Фортечній площі Катеринодару був повішений Олексій Калабухов. Це спричинило до масового дезертирства кубанців з лав Збройних Сил Півдня Росії.
17 листопада
- (ПРІ) офіційно створена Перша Кінна армія. Командувач армії Будьонний.
9 грудня
- (ПРІ) Денікін знімає з посади командувача Добровольчої армії Май-Маєвського і Врангеля.
31 грудня
- (ПВІ) відновлюються бої між українськими військами і Червоною армією. Цього дня більшовики відбили Білгород. Починаються бої на Луганщині і в Донбасі.
1920 рік
2 січня
- (ПВІ) Гетьман скликає Велику Раду і звертається до неї з проханням продовжити його диктаторські повноваження до 31 грудня 1920 року. В своїй промові до Великої Ради обґрунтовує своє прохання воєнною і політичною обстановкою як всередині країни, так і на північно-східних (з РСФРР) і західних кордонах (Польська республіка) Української Держави. Диктаторські повноваження Гетьмана рада продовжує до 30 червня 1920 року.
22 січня
- (ПРІ) М.М.Юденич віддав наказ про демобілізацію всієї Північно-Західної армії.
- (ПВІ) проголошено Акт злуки Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки. УД і ЗУНР об’єднуються на федеративній основі. Представники ЗУНР входять до Великої Ради.
31 січня
- (ПВІ) опубліковано Указ Гетьмана Скоропадського про вибори до парламенту – Народного Сейму України – на неділю 1 серпня 1920 року.
8 лютого
- (ПВІ) частини ЗСПР залишили Новочеркаськ. Одночасно йдуть бої в Східному Донбасі між більшовицькими військами і гетьманцями. Для ЗСПР настає передишка.
19 лютого
- (ПВІ) частини ЗСПР залишили Ростов-на-Дону.
початок березня
- (ПВІ) підрозділи кримських військ при підтримці частини Чорноморського коша роззброїли війська ЗСПР на півострові.
19 березня
- (ПВІ) проголошення в Ростові-на-Дону Північнокавказької радянської соціалістичної республіки.
березень
- (ПВІ) в Білорусі починаються бої між частинами Червоної армії і гетьманцями.
15 травня
- (ПВІ) на Косі Тузла укріплюються частини кубанських козаків. Вони висаджують частину Коси від узбережжя Тамані. За кілька тижнів течія розмиває тіло Коси на протязі майже двох кілометрів. На острові Коса Тузласпоруджується батарея морських далекобійних гармат, що дозволяє контролювати значну частину узбережжя Тамані в Керченській протоці.
- (ПВІ) в Харкові підписано угоду між УРСР та Українською Державою про перемир’я.
- (ПВІ) на початку травня хуторі поблизу Новочеркаська групою особливого призначення захоплений в полон Нестор Махно. На його звернення в Гуляй Полі склали зброю більшість анархістських загонів. Однак значна частина загонів його Революційно-Повстанської армії пробилася на схід на з’єднання з росіянами.
17 травня
- (ПВІ) частинами Червоної армії взятий Катеринодар.
18 травня-10 червня
- (ПВІ) оборона Слащовим рубежу по річці Кубань.
травень-червень
- (ПВІ) з Північного Кавказу остаточно вибиті залишки військ Збройних Сил Півдня Росії.
- (ПВІ) перемир’я між радянськими та українськими військами все частіше порушується локальними сутичками. Командувачем Західного фронту призначений Михайло Тухачевський.
20 червня
- (ПВІ) на пропозицію Голови кабінету міністрів Гетьман скликає Велику Раду. Рада продовжує мандат Гетьмана на диктаторство до 31 грудня 1920 року.
30 червня
- (ПВІ) весь Північний Кавказ зайнятий більшовицькими військами.
7 липня-1 серпня
- (ПВІ) наступ Тухачевського на Чернігівщині в напрямку Києва. Західний фронт (75 тисяч багнетів, 5 тисяч шабель, 459 гармат, 1935 кулеметів, 15 бронепоїздів, 67 літаків) під командуванням Тухачевського провів Чернігівську операцію. Західному фронту протистояли війська Чернігівської групи військ (52 тисячі багнетів, 5500 шабель, 340 гармат, 1430 кулеметів, 10 бронепоїздів, 46 літаків).
(Було в історії три великих полководця: Фрідріх Другий, Наполеон і Тухачевський. Фрідріх винайшов косу атаку, Наполеон – атаку в колонах. Прийшов час і Тухачевському здивувати військовий світ. І він винайшов “таранний удар піхотними масами”.)
Основні операції на Західному фронті більшовицьке командування планувало вести проти Польщі, тому у Тухачевського було п’ять армій – 4 (до 18 жовтня), 15, 3, 16 і Мозирська група. З рухомих з’єднань – 3-й кавалерійський корпус Г.Гая.
Проти Української Держави мав діяти Південно-Західний фронт під командуванням Олександра Єгорова. До складу Південно-Західного фронту входили 12, 13 (до 21 вересня), 14 армії.
Основний удар належало нанести Південному фронту, яким мав командувати з кінця жовтня Михайло Фрунзе. До складу фронту входили 4 (з 18 жовтня), 6, 13 (з 21 вересня) армії.
Однак командувач Західного фронту М.Тухачевський бажав якнайшвидше відзначитися і наполіг на наступі свого фронту на Київ в липні 1920 року. Головнокомандувач Червоної армії С.С. Камєнєв планував удар Південно-Західного фронту на Харків в вересні-жовтні 1920 року. Голова РВР республіки Л.Троцький пішов назустріч своєму улюбленцю і дозволив провести Липневу операцію. В результаті війська Західного фронту були розгромлені Чернігівською групою військ генерала Болбочана. Червона армія зазнала великих втрат і до кінця жовтня на українсько-радянському фронті не змогла проводити крупні наступальні операції.
11 серпня
- (ПВІ) наступ польських військ в Галичині і на Волині. Поліська група Північно-Східного фронту польських військ завдає удару від Пінська на Берестя-Литовське і від Мозиря на Новоград-Волинський. Другий удар наносив Південно-Східний фронт від Хребешува на Володимир-Волинський і Луцьк-Рівне. В Галичині 2-га і 6-та армії завдавали удару з півночі і півдня на Львів.
18 серпня
- (ПВІ) в районі Берестя-Литовського блоковано групу військ генерала Прісовського.
20 серпня
- (ПВІ) польські війська захопили Новоград-Волинський.
22 серпня
- (ПВІ) початок контрнаступу українських військ на Волині і Поліссі.
23 серпня
- (ПВІ) гетьманськими військами звільнено Новоград-Волинський.
початок вересня
- (ПВІ) кораблі Азово-Донської флотилії більшовиків проводять міні постановки в Таганрозькій затоці.
2 вересня
- (ПВІ) перенесення зусиль Дніпровського кінного корпусу на новий напрям. Удар Дніпровського кінного корпусу на Володимир-Волинський з поворотом на північ і деблокада Берестя-Литовського.
4 вересня
- (ПВІ) Галицька армія завдає удару на Раву-Руську.
14 вересня
- (ПВІ) піратське захоплення кораблем “червоної” російської флотилії в порту Маріуполя судна з пшеницею. Початок бойових дій на Азовському морі між українцями-гетьманцями і росіянами-більшовиками.
15 вересня
- (ПВІ) бій в Темрюкській затоці між кораблями української Азовської флотилії і більшовицького Азово-Донського флоту.
- (ПВІ) на заході України в Галичині в оточення потрапляють частини 2-ї польської армії. На Волині в оточення потрапляють частини 3-ї польської армії.
20 вересня
- (ПВІ) українські війська виходять на лінію Прип’яті (Берестя-Литовське – Чарняни – Дзівін – Малінавка – Нєвєль – ріка Прип’ять) на півночі і на Сян (Перемишль – на схід від лінії Радимно – Любачув – Грубешув (Груб’єшув) –Устилуг – Влодава – Тересполь) на заході. На лінії польсько-українського протистояння настає затишшя.
18 жовтня
- (ПВІ) бойові дії на лінії україно-польського протистояння повністю припинилися.
1-9 листопада
- (ПВІ) спроба Зведеного кінного корпусу Жлоби прорватися до портів Азовського моря. Діями Морської дивізії і авіаційного загону кавалерія “червоних” винищена.
27-30 листопада
- (ПВІ) на північ від Луганська розгромлена Революційно-Повстанська армія України сформована з залишків анархістських загонів Нестора Махна і дивізій “Червоного козацтва” Віталія Примакова. На Міус-річці розбитий Зведений кінний корпус Олександра Пархоменка.
3 грудня
- (ПВІ) в Ригу прибуває українська делегація для укладення мирного договору з поляками і Радянською Росією.
1921 рік
18 березня
- (ПВІ) в Ризі підписаний польсько-український мирний договір, який завершив війну 1920 року між Польською Республікою (Другою Річчю Посполитою) і Українською Державою Гетьмана Скоропадського.
20 березня
- (ПВІ) в Ризі підписаний радянсько-український мирний договір, який завершив війну 1920 року між РСФРР і Українською Державою Гетьмана Скоропадського.
Дніпропетровськ-Київ-Дніпропетровськ, 1978-1980, 12 березня 2014 р.
