Микола ЧМИР (Київ)

Птах на двох: нарукавні емблеми корпусів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Надруковано: Знак. – 2025. – Ч. 98. – С. 8–9.

          Перехід на корпусну систему, що триває в останні роки, не оминув і Десантно-штурмові війська Збройних Сил України (ДШВ). Так, ще 8 листопада 2023 р. було створено 7-й корпус. В такий спосіб передбачалося об’єднати усі бойові частини ДШВ під єдиним командуванням. Згодом корпус вирішили розділити на два, про що стало відомо 5 лютого 2025 р. Як наслідок, 9 квітня 2025 р. створили 8-й корпус ДШВ. Відтоді у складі ДШВ перебувають 7-й корпус швидкого реагування і 8-й корпус. Відповідно, бойові бригади та полки були розподілені між обома корпусами.

          Поява 7-го та 8-го корпусів зумовила потребу в розробці для них нарукавних емблем. Відразу варто підкреслити, що принцип побудови емблем корпусів ДШВ кардинально відмінний від того, який застосовують під час створення емблем армійських корпусів Сухопутних військ. В останньому випадку за основу зазвичай беруть місцеву символіку[1].

          Нарукавну емблему 7-го корпусу розробили в Центральному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України не пізніше 26 лютого 2024 р. Натомість Головнокомандувач ЗС України (ГК) затвердив малюнок лише 26 травня 2024 р. (мал. 1).

Мал.1

          У полі “червоного (марунового)” щита срібне крило хижого птаха, нижче якого схрещені золоті пернач і “полум’яний” меч. Кант щита – срібний. Впадають у вічі два моменти. По-перше, в описах емблем частин ДШВ і надалі вживають слово “маруновий”, яке є мовним покручем і калькою з англійського “maroon”. Зрештою, президентський указ від 21 листопада 2017 р. № 379 встановив кольором полотнища прапора ДШВ і штандарта їхнього командувача темно-бордовий, а не “маруновий”. Про це вже писалося – як водиться, без наслідків[2]. По-друге, “полум’яним” в описах можуть називати меч двох різновидів: з хвилястим лезом і з лезом у вигляді язиків полум’я. Перший присутній в нарукавних емблемах Командування ДШВ (малюнок затверджено ГК 19 листопада 2021 р.), 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (малюнок затверджено начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України (НГШ–ГК) 2 жовтня 2019 р.) та 71-ї окремої єгерської бригади (малюнок затверджено ГК 26 липня 2023 р.). У свою чергу, другий різновид прикрашає нарукавні емблеми 79-ї окремої десантно-штурмової бригади (малюнок затверджено НГШ–ГК 2 жовтня 2019 р.) та 81-ї окремої аеромобільної бригади (10 жовтня 2019 р.). Слід розуміти, автори вважають обидва різновиди зброєю покровителя ДШВ – архістратига Михаїла, і не вбачають між ними різниці. В результаті одне слово позначає два різні мечі.

          Згідно з описом нарукавної емблеми 7-го корпусу, золотий пернач є символом органу військового управління. У поєднанні з полум’яним мечем та крилом він вказує на специфіку діяльності військової частини. Нарешті, кольори емблеми притаманні ДШВ.

          Окремо хотілося б зупинитися на крилі. Річ у тім, що саме таке його зображення зустрічається в символіці частин ДШВ вельми часто. Вперше його використали в нарукавній емблемі 148-ї окремої артилерійської бригади (малюнок затверджено НГШ–ГК 11 жовтня 2019 р.)[3]. Очевидно, крило настільки сподобалося, що стало важливою деталлю своєрідного “конструктора”. Тож надалі воно прикрасило емблеми 135-го окремого батальйону управління, 232-ї об’єднаної бази забезпечення (малюнки затверджено ГК 2 вересня 2023 р.) та 33-го окремого інженерного полку (23 вересня 2023 р.) [4]. Така практика викликає щонайменше здивування.

          Якщо вести мову про 8-й корпус, то малюнок його нарукавної емблеми опрацювали не пізніше 25 квітня 2025 р. в Центральному управлінні розвитку матеріального забезпечення[5]. А 12 травня 2025 р. на аркуші з малюнком з’явився підпис ГК (мал. 2).

Мал. 2

          Неважко помітити, що різниця між емблемами 7-го та 8-го корпусів мінімальна. По суті, є лише три відмінності. Перша – це срібна голова орла замість крила. Друга – меч та пернач мають дещо менші розміри. Третя – декоративно-інформаційна стрічка над щитом. На стрічці напис латиною “PUGNA PRO LIBERTATE” (“Бій за волю”). Колір щита й стрічки все той же “червоний (маруновий)”, канти та літери напису – срібні. Стрічка доповнює лише повнокольорову версію емблеми – на приглушеній її немає. Хоча в описі про це не говориться, дзьоб і райдужка ока орла золоті, язик – червоний. Зауважимо, що на затвердженому малюнку емблеми 8-го корпусу золотий колір має інший, світліший відтінок. Тлумачення пернача, меча й орлиної голови – таке ж, як в описі емблеми 7-го корпусу. Не зайвим буде також сказати, що голова орла виглядає вельми “по-американськи”.

          В цілому, нарукавні емблеми 7-го та 8-го корпусів є, так би мовити, продовженням емблеми Командування ДШВ. Остання поєднує схрещені пернач і “полум’яний” меч, парашут з крилами та п’ять зірок. Як вже зазначалося вище, меч має хвилясте лезо. Цікаво, що на емблемі Командування пернач лежить поверх меча, тоді як на емблемах корпусів – навпаки. Хай там як, в усіх трьох емблемах зроблено акцент на ролі Командування й корпусів як органів військового управління. Наряду з повною відмовою від місцевої символіки, це ще одна характерна особливість емблем корпусів ДШВ. Натомість в емблемах армійських корпусів знаки влади присутні досить рідко. Може скластися враження, що відмітні символи 7-го і 8-го корпусів – крило й орлину голову, обрали цілком довільно. Наче взяли птаха, порубали на шматки, а потім розподілили їх між військовими організмами. Втім, крило може символізувати швидкість й підкреслювати, що 7-й корпус є корпусом швидкого реагування. Та тільки ось в описі таке тлумачення відсутнє.

          Наостанок відмітимо, що емблеми частин забезпечення обох корпусів, схоже, будуть створювати на основі корпусної символіки. Зокрема, 21 березня 2025 р. ГК затвердив малюнок нарукавної емблеми 87-го окремого батальйону управління (ОБУ), що входить до складу 7-го корпусу. У щиті “червоного (марунового)” кольору зі срібним кантом срібне крило, нижче якого дві золоті блискавки, розташовані латинською літерою “V”. Відомий також виготовлений зразок нарукавної емблеми 88-го ОБУ 8-го корпусу. Вона виглядає так само, лише замість крила – голова орла. Інформації про затвердження малюнка цієї емблеми ми наразі не посідаємо.

          Таким чином, нарукавні емблеми корпусів ДШВ поєднують елементи, що вказують на статус органів військового управління конкретного роду військ (пернач та “полум’яний” меч), з власними символами (крило хижого птаха і орлина голова). Відсутність місцевої символіки та єдина схема побудови суттєво відрізняють їх від емблем армійських корпусів. Перспективним напрямком подальших досліджень можна визначити з’ясування причин обрання символами 7-го та 8-го корпусів ДШВ крила й голови.

Примітки: