Микола Чмир

заступник начальника відділу

військової символіки та геральдики

Генерального штабу ЗС України

169-й навчальний центр, широко відомий під назвою “Десна”, має давню і славну історію. Її початок було покладено у грудні 1942 року створенням 5-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії. Протягом Другої світової війни дивізія відзначилась у багатьох битвах з фашистськими загарбниками. Так, за відзнаку в ході Корсунь-Шевченківської наступальної операції та визволення міста Звенигородка дивізія отримала почесне найменування “Звенигородська”. За мужність при форсуванні Дністра в ході Ясько-Кишинівської операції дивізію нагородили орденом Суворова ІІ ступеня, а при розгромі будапештського угруповання гітлерівців – орденом Червоного Прапора.
По закінченні війни з’єднання було переформовано на 112-у гвардійську стрілецьку Звенигородську Червонопрапорну ордена Суворова дивізію, що тоді знаходилася в Австрії. У 1946 році її передислокували на територію України, де переформували на 48-у гвардійську навчальну танкову дивізію, розташовану у селищі Десна. У 1987 році на базі дивізії створено 169-й гвардійський окружний навчальний центр підготовки молодших фахівців танкових військ, який нині є 169-м навчальним гвардійським Звенигородським орденів Червоного Прапора і Суворова центром.
Власну нарукавну емблему навчального центру розроблено наприкінці 1997 року під керівництвом полковника О.Рибака і введено у 1998-му усним розпорядженням тодішнього начальника центру генерал-майора Федора Макавчука. Вона являла собою чорний щит із зображенням прямого червоного хреста з білим кантом. У центрі щита зображався танк на тлі схрещених булави й шаблі, на постаменті танка містився напис “ДЕСНА”. У верхній частині щита розташовувався малий Державний Герб України, у нижній частині – стрічка з написом “169 НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР”. Під час упорядкування символіки військових частин Сухопутних військ ЗС України малюнок нарукавної емблеми доопрацювали М.Слободянюк, З.Галишинець та Р.Крупа. За основу вони взяли описану вище емблему, при цьому привели її у відповідність до існуючих вимог та доповнили елементами, що свідчать про славну історію навчального центру. Доопрацьований  малюнок нарукавної емблеми торік затвердив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗС України.
Нарукавна емблема 169-го навчального гвардійського Звенигородського орденів Червоного Прапора і Суворова центру – це щит із заокругленим нижнім краєм, розділений на чотири поля червоним хрестом зі срібним (білим) кантом. Перше та четверте поля – блакитного кольору, друге та третє – чорного. Блакитний та чорний кольори щита вказують на історичну належність з’єднання до повітрянодесантних і танкових військ. Щит має подвійний кант срібного (білого) кольору.
На щиті зображено танк ІС-3 (анфас золотого (жовтого) кольору), на постаменті з написом “ДЕСНА” червоного кольору на тлі схрещених булави та шаблі вістрям униз золотого (жовтого) кольору. Червоний хрест із срібною облямівкою, булава та шабля вказують на те, що з’єднання довгий час дислокується на козацькій землі Чернігівщини і продовжує славні традиції козацького лицарства. Танк ІС-3 на постаменті є характерним символом центру, який походить від спорудженого на в’їзді до селища меморіалу танкістам.
У верхній частині щита – малий Державний Герб України на тлі стрічок орденів Червоного Прапора та Суворова ІІ ступеня, а також гвардійської стрічки. У нижній частині щита – синя стрічка з написом “ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ” літерами срібного (білого) кольору, що відображає почесне найменування центру.