Микола Чмир (Київ)

Перначі на шахівницях: нарукавні емблеми Командування та регіональних управлінь Сил територіальної оборони Збройних Сил України

Надруковано: Знак. – 2022. – Ч. 88. – С. 7–10.

          Одне із попередніх чисел “Знака” містило статтю, присвячену офіційній символіці бригад територіальної оборони Збройних Сил України. Її автор М. Хорошунов докладно проаналізував 25 нарукавних емблем, затверджених у вересні 2021 р.[1]  

          Разом із тим, нарукавна емблематика Сил територіальної оборони (ТрО) ЗС України включає в себе також емблеми Командування та регіональних управлінь Сил ТрО. Нарешті, існує “загальна” емблема цього окремого роду сил на правий рукав однострою. Як і у випадку з бригадами, малюнки згаданих емблем розробили у Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України (ГУ РСМЗ, згодом – ЦУ РСМЗ)[2].

         Малюнок нарукавної емблеми Командування територіальної оборони Сухопутних військ ЗС України був затверджений Головнокомандувачем ЗС України (ГК) 7 вересня 2021 р. Зауважимо, що на той момент війська ТрО перебували у складі Сухопутних військ.

Малюнок 1

         Згідно з описом, нарукавна емблема[3] має вигляд “геральдичного щита розтятого та перетятого на оливковий та блакитний кольори, із золотою звуженою зубчатою главою і оздоблений золотим кантом” (мал. 1). Щоправда, на малюнку перше і третє поле щита блакитне, тоді як друге та четверте – оливкове. Використання зубчатої глави поєднує емблему Командування з емблемами підпорядкованих бригад і створює цілісну систему. На щиті зображено золотий пернач, покладений на схрещені козацькі мушкети. Хоча колір мушкетів в описі не зазначено, на малюнку вони також золоті. Звужена зубчата глава “символізує захисний мур і вказує на приналежність військової частини до підрозділів територіальної оборони”. Пернач (у документі – “пірнач”) є “символом органу військового управління”. Нарешті, мушкети “були основною зброєю козацького війська і символізують постійну готовність до захисту”. Тлумачення блакитного та оливкового кольору опис не містить.

         Негеральдичні кольори на щиті, названому “геральдичним”, викликають щонайменше здивування. Та посадовці ГУ (ЦУ) РСМЗ, схоже, не бачать тут жодних суперечностей. Між тим, блакитний колір цілком можна було замінити синім, а оливковий – зеленим. Якщо ж використання саме цих кольорів є принциповим моментом, навіщо тягнути за вуха геральдику? На жаль, оливкові щити продовжують широко застосовувати як основу нарукавних емблем військових частин, насамперед Сухопутних військ. Про недоцільність і навіть шкідливість “мундирного” кольору вже писалося, однак наслідків це не мало[4].  

          Зауваження викликає також зображення пернача. Відомо, що на чолі командувань окремих родів військ або сил стоять не полковники, а генерали. Тож символ полковницької влади, яким є пернач, на нарукавній емблемі недоречний. Її мала б прикрашати булава, що якраз відповідає традиціям української військової символіки[5]. Проте т.зв. “Методичні рекомендації щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у Збройних Силах України”, розроблені свого часу ГУ РСМЗ[6], суттєво обмежують використання зображення булави. Згідно з пунктом 2.10. документа, булава може виступати лише як символ Президента, Міністра оборони й начальника Генштабу – Головнокомандувача, а також як символ належності до вищого офіцерського складу (схрещені булави на комірі, від 2020 р. – на погонах). В усіх інших випадках зображувати її заборонено. Очевидно, що в своєму прагненні заперечити попередній досвід, співробітники ГУ РСМЗ діяли за принципом “нехай гірше, аби інше”.

          Відповідно до Закону “Про основи національного спротиву”, прийнятого 16 липня 2021 р., з 1 січня 2022 р. в структурі ЗС України з’явився новий окремий рід сил – Сили ТрО. Виникає ідея створити для нього власну емблему на рукав. Без сумніву, відповідну розробку здійснили до введення Закону в дію, оскільки вже 1 січня 2022 р. малюнок нарукавної емблеми Сил ТрО затвердив ГК. Сам факт затвердження викликає запитання. Річ у тім, що “загальні” нарукавні емблеми видів та родів військ (сил) визначають Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв. Ці Правила були затверджені наказом Міністерства оборони від 20 листопада 2017 р. № 606. Наказом Міністерства оборони від 30 червня 2020 р. № 238 їх виклали у новій редакції. Отож, за аналогією із Силами спеціальних операцій, які також мають статус окремого роду сил, малюнок нарукавної емблеми Сил ТрО належало включити у додаток до Правил наказом Міністерства оборони. Чому його подали на затвердження ГК – загадка. Можливо, вирішили піти шляхом найменшого опору.

Малюнок 2

          Як зазначається в описі, нарукавна емблема Сил ТрО має вигляд “геральдичного щита зелено-оливкового кольору із блакитною звуженою зубчатою главою і оздобленого блакитним кантом”. На щиті зображено блакитний Тризуб (мал. 2). Блакитний Тризуб “використовувався піхотою Української Народної Республіки, що у поєднанні з зубчатою главою вказує на специфіку Сил територіальної оборони Збройних Сил України”. Відтак за основу взяли нарукавну емблему механізованих військ і доповнили її блакитними главою й кантом. Напевно, розробники розглядали тероборону як різновид піхоти. Варто відмітити, що М. Хорошунов у своїй публікації на сайті “Ukrainian Military Pages” 6 травня 2019 р. пропонував встановити для військ тероборони зелений берет, оскільки такий колір у ЗС України тоді не використовувався. На наш погляд, ідея присвоїти ТрО зелений колір заслуговувала на увагу. Однак в ГУ (ЦУ) РСМЗ вважають “конструктивними” лише ті пропозиції, які самі ж і готують. До речі, стає зрозумілим, чому творці нарукавних емблем бригад тероборони вперто доповнювали блакитними главою і кантом червоні та зелені щити. Як слушно вказав М. Хорошунов, внаслідок цього кант зливається з тлом і втрачає своє функціональне призначення^[7]. Доречним буде зауважити, що на затвердженому малюнку нарукавної емблеми Сил ТрО відсутній її приглушений варіант для польової форми, як це прийнято в останні роки. Згадок про приглушений варіант не містить і опис. Виходить, що носіння військовиками Сил ТрО нарукавних емблем, виконаних у захисних кольорах – незаконне.

          Хай там як, напрошується більш загальне питання: а чи потрібна взагалі нарукавна емблема Сил ТрО? Чи не простіше було обмежитися загальновійськовим жовтим Тризубом і не плодити предмети, яких і так вже забагато? Адже характерна глава й кант на емблемах Командування та бригад Сил ТрО об’єднують їх у єдину систему, причому систему впізнавану. То навіщо зубці ще й на правому рукаві? Більше того, Тризуби кольору роду зброї мали сенс хіба що за часів Української революції 1917–1920 рр. Натомість після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р. на рукавах українських бійців з’явилася жовта, а згодом – синя та зелена клейка стрічка (“скотч”). Саме вона, а не Тризуби, виконує функцію розпізнавального знака. Відтак те, що було корисним понад століття тому, нині не актуальне. Проте ГУ (ЦУ) РСМЗ продовжує вигадувати все нові й нові нарукавні емблеми з різнокольоровими Тризубами. В результаті за кількістю нарукавних емблем видів та родів військ (сил) ЗС України вже давно залишили позаду Збройні Сили СРСР. З чим боролись – на те й напоролись. Необхідно підкреслити, що спрощений Тризуб, зображений на такого роду емблемах, насправді є розробкою 2015–2016 рр., а не “Тризубом Перших визвольних змагань”. Дійсно, на момент створення нової форми одягу ЗС України точний вигляд Тризуба на рукав, запровадженого у 1919 р., ще не був відомий. Та після того, як відповідні документи знайшлися, малюнки в додатках до Правил вартувало скоригувати. З незрозумілих причин цього так і не зробили.   

Малюнок 3

          Стаття 4 Закону “Про основи національного спротиву” передбачала наявність у Силах ТрО, крім Командування та бригад з батальйонами, також регіональних органів військового управління. Відповідно, були сформовані регіональні управління (РУ) Сил ТрО “Захід”, “Північ”, “Південь” та “Схід” зі штабами у Рівному, Чернігові, Одесі й Дніпрі. Як не дивно, але офіційні нарукавні емблеми регіональних управлінь з’явилися далеко не відразу. В умовах своєрідного “вакууму” доводилося імпровізувати. Наприклад, начальник РУ “Схід” полковник В. Курач під час наради 17 лютого 2022 р. мав на обох рукавах загальні емблеми Сил ТрО (мал. 3). У РУ “Південь” вирішили не чекати милостей від ЦУ РСМЗ й розробили нарукавну емблему самотужки. На синьому щиті зі золотою зубчатою главою і таким же кантом розмістили схрещені золоті пернач та мушкет на тлі контурів областей, що входять до зони відповідальності управління (зелені зі золотими розділовими лініями). Цю нарукавну емблему носили щонайменше з середини квітня 2022 р. (мал. 4).

Малюнок 4

Зрозуміло, що ЦУ РСМЗ не збиралося терпіти “самодіяльність”. Тож 23 квітня 2022 р. ГК затвердив малюнки нарукавних емблем усіх чотирьох регіональних управлінь. Емблеми створені за єдиною схемою. Їхньою основою є розтятий та перетятий щит зі золотою звуженою зубчатою главою і таким же кантом. Щит емблем РУ “Захід” і “Південь” розтятий та перетятий на синій (блакитний) і червоний кольори, “Північ” – на синій (блакитний) та зелений. Поділ щита, а також синій (блакитний) колір першого і третього поля, за зразком нарукавної емблеми Командування Сил ТрО, слід розуміти, мають підкреслювати керівний статус РУ. З цього ряду вибивається емблема РУ “Схід”. Перше і третє поле її щита зелене (оливкове), друге та четверте – синє (блакитне). Річ у тім, що за описами емблеми виконано “в кольорах притаманних підрозділам Сил територіальної оборони Збройних Сил України та територіальній геральдиці”. Позаяк для РУ “Схід” автори малюнків “призначили” кольором, притаманним територіальній геральдиці, синій (блакитний), довелося ламати систему.

          Усі емблеми містять зображення золотого пернача, який “покладено у вигляді правого перев’язу”. Використання пернача на цей раз виглядає виправданим, оскільки РУ очолюють офіцери в ранзі полковника.

          Друге поле щита прикрашають символи, що вказують на “розташування військової частини”. Посадовці ЦУ РСМЗ не стали вигадувати чогось нового і використали зображення, застосовані раніше на нарукавних емблемах оперативних командувань (ОК) “Захід”, “Північ” та “Південь” Сухопутних військ. Йдеться про “срібний широкораменний “козацький” хрест” (мал. 5), “золотий тризуб князя Мстислава Хороброго” (мал. 6), “срібний якір “Кішка” з чотирма лапами” (мал. 7). І знов-таки, емблема РУ “Схід” стоїть особняком. Замість трьох срібних семипроменевих зірок, присутніх на емблемі ОК “Схід”, є лише одна (мал. 8).  

Малюнок 5 Малюнок 6

  Малюнок 7 Малюнок 8

          Більшість нарукавних емблем вказує на що завгодно, тільки не на розташування РУ. Як вже зазначалося вище, штаб РУ “Захід” перебуває у Рівному. Натомість на нарукавній емблемі відтворено герб Рівненської області: у червоному полі срібний лапчастий хрест^[8]. В описі емблеми хрест чомусь названо “козацьким”. В будь-якому разі, зоною відповідальності РУ є декілька областей. Тому спиратися на символіку лише однієї з них неприпустимо. В емблемі РУ “Північ” зі штабом у Чернігові також використано обласну символіку. При цьому герб Чернігівської області ще й піддали цензурі. Річ у тім, що срібне поле гербового щита прикрашає чорний двоголовий орел з червоними лапами та язиками, золотими очима, дзьобами, кігтями та коронами на головах, на грудях якого синій щиток зі золотим знаком князя Мстислава Володимировича і такою ж облямівкою[9]. У свою чергу, під час створення емблем РУ “Схід” та “Південь” відштовхувалися від гербів відповідних міст. Відомо, що на гербі Дніпра у синьому полі перехрещені срібні шабля та стріла вістрями вгору, над ними три срібні семипроменеві зірки (дві над однією)[10]. Одначе розробники залишили тільки одну зірку. Слід зазначити, що зірки на міському гербі уособлюють декілька понять: вічність, поєднання минулого, сьогодення і майбутнього; бризки металу, що вказують на металургію; історична традиція з гербів Кодацької паланки та міста Катеринослава[11]. Як бачимо, “скорочення” герба до однієї зірки – рішення однозначно неприйнятне. Цікаво, що емблема на офіційній Фейсбук-сторінці РУ відрізняється від затвердженої: зірка не семи-, а восьмипроменева. Лише емблема РУ “Південь” з якорем-кішкою на червоному тлі чітко відображає розташування в Одесі.

          Крім зображень, на місце розташування РУ покликані вказувати кольори, притаманні територіальній геральдиці. В дійсності ж між стандартним тлумаченням, наведеним в описах, та малюнками дистанція величезного розміру. Червоний колір на емблемі РУ “Захід” справді відповідає гербу Рівненської області. Водночас у гербі Чернігівської області немає ані краплі зеленого кольору. Зате зеленим є полотнище обласного прапора. То до чого тут геральдика? Червоний колір на емблемі РУ “Південь” притаманний муніципальній геральдиці, а не територіальній. Адже поле герба Одеської області синє, нехай і з червоним бордюром[12]. Мабуть, під час складання описів виходили з того, що їх все одно ніхто не читатиме.

          Доводиться констатувати прикрий факт: посадовим особам ЦУ РСМЗ не вдалося застосувати єдиний підхід для відображення місця розташування РУ – так само, як і свого часу ОК. Все це виглядає тим більше незрозумілим з огляду на публікацію М. Хорошунова, присвячену нарукавним емблемам ОК. Її розмістили на сайті “Ukrainian Military Pages” ще 26 лютого 2020 р. “Отож, у двох емблемах використано елементи міської геральдики, а в двох – обласної. Хіба такий підхід логічний? Якщо вже автори хотіли піти шляхом використання кольорів та фігур гербів міст, де розміщені органи управління, то цим шляхом потрібно було йти до кінця – в усіх чотирьох емблемах без винятку. І не викручуватись на тих емблемах, де малюнки могли вийти недостатньо “брендові” – наголошує дослідник[13]. Здавалося б, для того, щоб проаналізувати недоліки та зробити належні висновки, двох років цілком достатньо. Проте Бурбони нічого не забули і нічому не навчилися.

          Таким чином, затвердження нарукавних емблем Командування та РУ дозволило створити комплекс символіки Сил ТрО до рівня бригади включно. Крім того, зміна статусу ТрО з роду військ на окремий рід сил спричинила появу загальної нарукавної емблеми. Позитивним моментом можна визнати наявність зубчатої глави в усіх нарукавних емблемах, яка об’єднує їх у систему. Разом із тим, розробка здійснювалася на основі вкрай недосконалих “Методичних рекомендацій…”. Йдеться, зокрема, про використання пернача в емблемі Командування Сил ТрО. Доцільність існування загальної нарукавної емблеми Сил ТрО викликає сумніви, а спосіб затвердження її малюнка – питання юридичного характеру. Малюнки нарукавних емблем РУ Сил ТрО розробили переважно з використанням зображень, присутніх у нарукавних емблемах ОК Сухопутних військ. При цьому помилки, допущені в процесі створення емблем ОК, були повторені, а фахові зауваження – проігноровані. Згадані вище недоліки є наслідком монополізації розробки символіки військових частин ЗС України, якій має бути дана не лише наукова, але також правова оцінка.