Андрій Гречило (Львів)

 Прапор 6-ї січової стрілецької дивізії Армії УНР

Надруковано: Знак. – 2018. – Ч. 76. – С. 9-10.

6-а січова стрілецька дивізія Армії УНР почала формуватися в лютому 1920 р. в таборі Ланцут із полонених та інтернованих українських військовиків, які перебували у різних таборах. До квітня бойовий вишкіл проводився в фортеці Бреста-Литовського, звідки дивізію переміщено до Бердичева. Тут було проведено її перегляд головним отаманом Симоном Петлюрою, який вручив командирові дивізії Маркові Безручкові бойовий прапор. Дивізійне знамено до листопада 1920 р., поки провадилися бойові дії, постійно знаходилося у штабі дивізії під охороною штабової сотні. Потім, під час інтернування дивізії в польських таборах, воно зберігалося в помешканні генерала Безручка. Перед ліквідацією таборів були плани передати прапор до Національного музею у Львові, але, схоже, що він туди так і не потрапив, а подальша його доля невідома.
Микола Битинський, який у 1921–1923 рр. обіймав посаду начальника Культурно-освітнього відділу 6-ї січової стрілецької дивізії й табору інтернованих у Щипйорно, після свого переїзду до Канади залишив нотатки з описом прапора, складені 1952 р. Він згадує, що “дивізії було подаровано Головним Отаманом бойове знамено при спеціяльній відповідній грамоті” і подає такий опис:
“Полотнище – прямокутної форми, розміром приблизно 1 метр х 60 сентим[етрів] – з обох боків малинового кольору шовкової матерії. Площа полотнища з трьох боків обшита золотим позументом з такою ж бахромою. У верхньому накутнику полотнища при держаку у блакитному полі нашито з позумента золотий тризуб; накутник цей приблизно розміром 25 см квадратової форми нашито з обох боків полотнища. На полотнищу з чільного боку нашиті золотим позументом великі літери друкованого типу – УНР. На зворотньому боці з позументових золотих літер напис: вгорі – “6 Січова стр. див.”, а внизу – “За Визволення України”. Полотнище до держака горіхового кольору прикріплене цвяшками. Держак увінчано мосяжним тризубом. На держак біля тризуба нав’язано широку малинову стрічку гарним бантом; кінці стрічки сягали нижнього краю полотнища”.
Проте на виконаному тим же Миколою Битинським малюнку для музейної експозиції прапор має з одного боку абревіатуру “У.Н.Р.” та слова “За Визволення України”, а на звороті – у три рядки “6 Січова стрілецька дивізія” (мал. 1).

Ще інше вирішення цього прапора маємо на копії, придбаній 1966 р. в Баффало, яка також виконувалася “за зразком малюнка з ориґіналу М. Битинського”, як зазначено в обліковій картці. Тут вже на одній стороні нашито “6 Січова стр. дивізія”,  “У.Н.Р.” та “За Визволення України”, а на звороті – контурний хрест із золотого позументу (мал. 2).

Насправді виглядає так, що копія прапора виготовлялася за взірцем знамена 3-ї Залізної стрілецької дивізії, на якій було аналогічне розташування текстів, і хрест, тільки криж з Тризубом був не блакитним, а складався з двох горизонтальних смуг – блакитної та жовтої. На фото з Бердичева 1920 р. добре видно, що написи “У.Н.Р.” і “За Визволення України” розташовані з одного боку полотнища. Натомість на звороті, схоже на те, блакитний криж з Тризубом відсутній. Тобто, й описова, і графічна реконструкції Битинського, виконані по пам’яті через 30 років, також не видаються повністю достовірними і потребують ще додаткових досліджень.