Максим Хорошунов (Київ)

Безногий лицар на шлику або нова нарукавна емблема 17-ї окремої танкової бригади

Надруковано: Знак. – 2020. – Ч. 81. – С. 12–13.

Процес розробки нової нарукавної символіки триває і вже чимало військових частин Збройних Сил України отримали нарукавні емблеми “нового зразка”. Одна з таких частин – 17-а окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка. Малюнок нарукавної емблеми 17-ї ОТБр було затверджено начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України 29 серпня 2019 р. Однак, як і попередні розробки у сфері військової символіки, здійснені Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України, новий нарукавник викликає більше запитань, ніж відповідей…
Орієнтовно до 2018 р. бригада використовувала нарукавну емблему, затверджену начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України 5 лютого 2009 р. (мал. 1). В її основу було покладено малиновий щит, який відображав належність бригади до Сухопутних військ. Зображення танка і танкових траків засвідчували належність до танкових військ. Міський герб Кривого Рога вказував на місце дислокації бригади та наявність в неї почесного найменування “Криворізька”. Лавровий напіввінок виступав символом слави, здобутої під час Великої Вітчизняної війни. Нарешті, гвардійська стрічка, стрічки орденів Червоного Прапора та Суворова ІІ ступеня відображали відповідно наявність почесного найменування “гвардійська” та державних нагород, якими була свого часу відзначена бригада Звісно, емблема була далеко не ідеальною, але, принаймні, персоніфікованою. Вона відображала бойовий шлях та нагороди бригади, специфіку її діяльності, місце дислокації. Крім того, з початком російської агресії у 2014 р. в частині використовували й інші різновиди емблеми, що цілком відповідало настроям тих буремних років.
З переходом на новий однострій процес “ребрендингу” дійшов і до криворізьких танкістів. Порівняно невеликий обсяг інформації щодо перебігу  розробки нової нарукавної емблеми 17-ї ОТБр ускладнює відтворення повної картини подій. На допомогу приходять дописи та коментарі в групі “Нове військо” соціальної мережі Facebook, де відбувається жваве обговорення новітньої військової символіки. З них можна довідатися, що спочатку планувалось використати зображення “вепра в атаці” як уособлення швидкості, сили та маневреності (мал. 2–3). Очевидно, цю ідею в бригаді не сприйняли. Тому під час подальшої роботи силу та міць танкових підрозділів вирішили відобразити через середньовічного лицаря в обладунках. Здавалося б, завдання просте та зрозуміле, тож малюнок мав вийти гарний та цікавий. Але, як і минулі рази, своїм підходом до створення нарукавних емблем розробники здивували навіть засновників та учасників групи “Нове військо”.
Згідно з офіційним описом, нарукавна емблема має вигляд щита, “обернено вістряподібно розподіленого на чорне і зелене”. Мається на увазі, що поле щита зелене, а в ньому чорне вістря (мал. 4). Кант щита – червоний. Зелений колір щита й червоний колір канта відтворюють “основні кольори” герба Кривого Рога і вказують на почесне найменування “Криворізька”. У свою чергу, “обернено вістряподібний поділ щита формує стилізоване зображення чорного шлика”. На думку розробників, чорний колір у період 1917–1921 рр. був “основним кольором повстанського руху, що вказує на почесне найменування частини імені Костя Пестушка – отамана повстанської Степової Дивізії”.
Центральним елементом емблеми розробники обрали “золоте висхідне стилізоване зображення лицаря, що опирається на меч, вписаного в вістря”. Воно символізує спадкоємність танкових військ від важкої лицарської кінноти.
Саме в цих, здавалося б, однозначних тлумаченнях і криються проблеми. По-перше, лицар, який спирається на меч, чомусь не має ніг. По-друге, видається суперечливим рішення використати зображення чорного шлика. Річ у тім, що достеменного підтвердження носіння воїнами Степової Дивізії такого шлика немає. По суті, розробники скопіювали раніше затверджену емблему 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (мал. 5). Але ж чорні шлики вояків кінного полку Чорних Запорожців – доведений історичний факт. Тому використання чорного трикутника в нарукавній емблемі 72-ї ОМБр цілком виправдане. Натомість у випадку 17-ї ОТБр – явне намагання видати бажане за дійсне. По-третє, не має логічного пояснення поєднання червоного канта із зеленим щитом, що нібито “прив’язує” нарукавну емблему до герба Кривого Рога. Адже щит міського герба міста розтятий на дві рівні поля зеленого та червоного кольорів (мал. 6). Погодьтесь, це трохи різні речі.
А втім, новий нарукавник танкістів не безнадійний. Якщо доопрацювати малюнок, гарну ідею можна врятувати. Насамперед варто впорядкувати кольори щита й канта. Зокрема, прибрати чорне вістря, а щит розтяти на зелене й червоне поля, як на гербі Кривого Рога. Це підкреслить місце дислокації бригади та почесне найменування “Криворізька”. Для кращого сприйняття країв щита йому доцільно було б дати золотий кант. Центральним елементом можна залишити лицаря з мечем, але зробити його срібним і розмістити так, щоб не акцентувати увагу на ногах. Срібний лицар буде співвідноситися зі срібним рогом – центральною фігурою герба міста. Зображення лицаря бажано доповнити бурелетом та клейнодом у вигляді трьох золотих дубових листків із двома жолудями, які також присутні на криворізькому гербі. Такий прийом додатково засвідчить зв’язок 17-ї ОТБр з містом та його мешканцями, надасть їй індивідуальних рис (мал. 7).
Наостанок необхідно відмітити, що ідея використання у символіці танкових частин зображення лицаря з опущеним додолу мечем не нова. Близько півстоліття тому таке поєднання прикрасило нагрудний знак 501-го танкового полку Сухопутних військ збройних сил Франції (мал. 8). Звісно, це не означає, що зображення лицаря з мечем тепер можуть використовувати лише французи. Однак дуже хотілося б, щоб нова символіка військових частин ЗС України була дійсно українською, а не стала зібранням зразків “передового досвіду” країн НАТО, та ще й без ніг.