Олександр Муравйов
начальник Відділу військової символіки
та геральдики Генерального штабу ЗС України

Вартові краю виноградної лози

Надруковано: Народна армія. – 2009. – 21 травня

128 окрема механізована бригада є одним з найстаріших з’єднань Сухопутних військ ЗС України. Історія бригади розпочалася 12 липня 1922 р., коли у м. Полторацьку (нині це Ашгабад, столиця Туркменістану) була сформована 1-ша Туркестанська стрілецька дивізія. Бойові заслуги дивізії в роки Великої Вітчизняної війни відзначені почесним найменуванням “гвардійська”, присвоєним 9 жовтня 1943 р. за успішні дії по визволенню Кубані і Тамані, та орденом Червоного Прапора, яким з’єднання нагородили 24 квітня 1944 р. за участь у боях за Крим. Другий орден Червоного Прапора дивізія отримала 1985 року на честь 40-річчя Перемоги за успіхи у бойовій та політичній підготовці. За часів незалежності України, Указом Президента від 10 січня 2000 р. № 11, враховуючи бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час та з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління, 128 механізованій дивізії присвоєне почесне найменування “Закарпатська”. 1 грудня 2004 р. дивізію переформували в окрему механізовану бригаду.
Власна символіка з’явилася у 128-ї механізованої дивізії навесні 1999 р. За дорученням тодішнього командира з’єднання генерал-майора Г.Воробйова полковник І.Чепурний та прапорщик І.Осташ розробили проект нарукавної емблеми управління дивізії, який згодом був доопрацьований секретарем геральдичної комісії Західного оперативного командування полковником М.Слободянюком. Емблема управління дивізії стала основою для емблем частин, що входили до її складу. Після переформування дивізії у бригаду той же М.Слободянюк опрацював її нарукавну емблему на основі емблеми управління дивізії.
Малюнок нарукавної емблеми бригади 5 лютого 2009 р. затвердив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України С.Кириченко.
Нарукавна емблема 128-ї окремої гвардійської механізованої Туркестансько-Закарпатської двічі ордена Червоного Прапора бригади являє собою щит малинового кольору з кантами синього та золотого кольорів, на золотому канті – 12 срібних цвяхів.
Малиновий колір щита є кольором Сухопутних військ ЗС України, кольори кантів відтворюють кольори Державного Герба України. Гренада з палаючим вогнем вказує на приналежність бригади до механізованих військ, булава і шабля свідчать про успадкування військовиками з’єднання славних бойових традицій козацького війська. Дубова гілка (символом міцності й сили) та калинова гілка (давній символ України та її війська) утворюють вінок, перевитий з боків стрічкою ордена Червоного Прапора, знизу – гвардійською стрічкою, що вказує на наявність у бригади двох орденів Червоного Прапора та гвардійського найменування. Напис “Туркестансько-Закарпатська” відображає почесні найменування з’єднання. У верхній частині щита розміщено малий Державний Герб України на тлі фігурної стрічки у кольорах Державного Прапора України. Ліворуч від малого Державного Герба України герб Закарпатської області, що вказує на дислокацію частин бригади, праворуч – герб міста Мукачева, де розташований її штаб.