Під знаком “волинського” хреста

Надруковано: Народна армія. – 2009. – 6 травня.

13-й армійський ордена Червоного Прапора корпус веде свою історію від 13-ї армії, формування якої розпочалося 5 травня 1941 р. в м. Могильов. За роки Великої Вітчизняної війни 13 армія взяла участь в сімнадцяти наступальних та десяти оборонних операціях. В липні 1945 р. армія повернулася на Батьківщину, а 3-го серпня її польове управління було розміщено в м. Рівному. 22 лютого 1968 р. армію нагороджено орденом Червоного Прапора. 27 січня 1993 р., згідно з директивою командувача Прикарпатського військового округу, 13-та загальновійськова армія отримала назву “13-й армійський корпус”.

Сьогодні до складу корпусу входять військові частини, розміщені на території шести областей Західної України.

Починаючи з 1999 р., 13-й армійський корпус вже мав власну, дуже вдалу нарукавну емблему (автори: С.Корнієнко, М.Слободянюк та З.Галишинець). Тому під час розгляду емблеми у відділі військової символіки та геральдики Генерального штабу ЗС України фахівцям відділу довелося внести до її малюнка лише незначні зміни.

Доопрацьований малюнок нарукавної емблеми 5 лютого 2009 р. затвердив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України С.Кириченко.

Нарукавна емблема 13-го армійського ордена Червоного Прапора корпусу являє собою щит малинового кольору, який асоціюється у народній свідомості з козацтвом та уособлює вірність сучасного Українського війська кращим традиціям оборонців волі нашої Батьківщини. Канти щита – синього та золотого кольору. Хрест у центрі щита – давній символ історичної волинської землі, до якої споконвічно належала територія Рівненської області. Срібний прямий хрест у червоному полі відомий як герб Волині з XІV-XV ст. Згодом, з середини XVI ст., він набуває вигляду т.зв. лапчастого хреста, який і зображений на нарукавній емблемі. Схрещені золоті булави вказують на керівну роль управління корпусу. Палаюча гренада у центрі хреста символізує наявність у складі з’єднання військових частин різних родів Сухопутних військ. Герб м. Рівного у центрі гренади свідчить про місце дислокації управління корпусу. Напіввінок з дубового та лаврового листя символізує мужність і славу воїнів попередніх поколінь та продовження бойових традицій. Стрічка ордена Червоного Прапора, що перевиває напіввінок, вказує на наявність у корпусу цієї державної нагороди. На червоному п’ятикутнику, у місці перетину дубового і лаврового листя, розміщено номер з’єднання.