Михайло Слободянюк (Львів)

Символіка 38-го армійського корпусу
Західного оперативного командування
 

Надруковано: Знак. – 2014. – Ч. 63. – С. 11.

Розробка власної символіки розпочалась у корпусі на початку 1996 р. Ініціатором став тогочасний командувач корпусу генерал-лейтенант А. Калашніков. Під його керівництвом створили ескіз, який і став в майбутньому єдиним символом корпусу. На жаль, конкретного виконавця (тобто, автора ескізу) нарукавної емблеми корпусу так і не вдалося встановити. Можливо, ця публікація буде сприяти відновленню справедливості, і з часом ми таки встановимо, хто ж розробив перший малюнок. Процес створення нарукавної символіки управління 38-го армійського корпусу йшов до закінчення, але в цей час відбулися зміни у керівництві об’єднанням. У травні 1996 р. А. Калашніков був призначений заступником командуючого військ Прикарпатського ВО, тому справу впровадження в життя фактично розробленої нарукавної емблеми продовжив новий командувач 38-го армійського корпусу генерал-лейтенант В. Тютюнников. За його сприянням нарукавна емблема того ж 1996 р. була виготовлена в ТзОВ “Юля-Біотоп” у Львові. В процесі розробки було зроблено декілька комп’ютерних ескізів, які відрізнялись поставою символу корпусу – карпатського яструба: спочатку – геральдично ліворуч (мал. 1), але далі він став дивитися геральдично праворуч (мал. 2). У такому вигляді його й виготовили.

15 жовтня 1996 р. на вимогу Міністерства Оборони України щодо надання з військ пропозицій по символіці з’єднань і військових частин при поданні пропозицій нарукавних емблем до Геральдичної комісії Прикарпатського ВО від корпусу надійшли одночасно як малюнок, який представляв нарукавну емблему, яку вже виготовляли та носили на одязі, так й інший проект (мал. 3). У ньому викликає зацікавлення пропозиція почесної назви корпусу – “Галицький”. Також існувала пропозиція, висловлена секретарем Геральдичної комісії Прикарпатського ВО підполковником М.Слободянюком – надати корпусу ім’я “Карпатський” через те, що до зони відповідальності корпусу відносився весь арсенал українських Карпат (з Закарпаттям, Прикарпаттям або ж Галичиною та Північною Буковиною включно). 28 листопада 1996 р. до Києва спрямували на розгляд та затвердження розроблену в корпусі власну нарукавну емблему. Однак всі ці пропозиції на той час залишились поза увагою нашого військового керівництва.

Пізніше з’явились гаптовані варіанти нарукавної емблеми (фактично, вже коли управління корпусу почали розформовувати). У такому вигляді нарукавна емблема залишалася до самого розформування корпусу, що відбулося до 30 травня 2003 р.