Михайло Слободянюк (Львів)

Медалі подяки

Надруковано: Знак. – 2013. – Ч. 59. – С. 8.

Перше детальне дослідження цього нового для України та її Збройних Сил виду військової фалеристики – так званих “Challenge Coin” – був зроблений полтавським істориком та колекціонером Сергієм Литвином у статті “Новітні тенденції української фалеристики” (“Коллекцион”, № 2, липень 2012 р., С. 9–10.). Тому нема сенсу ще раз нагадувати про ці цікаві військові відзнаки, які з’явились відносно недавно, у роки Другої світової війни в американській армії. Єдине, що можна додати – це уточнити перші зразки цих “Challenge Coin” в Україні (на той час їх ще не можна було назвати виключно українськими). Перша поява цих відзнак пов’язана не з миротворчими контингентами Збройних Сил України, а з проведенням в Україні спільного багатонаціонального навчання “Щит миру” на Яворівському полігоні у 1995 р. Ініціаторами їх виготовлення та авторами дизайну були американські військові. Відзнака (аверс і реверс, мал. 1–2) виготовлялась в США та вручалась під час навчань як американською стороною (офіцерами з керівництва навчань та 3-ї піхотної дивізії), так і українською (представниками Міністерства оборони, Прикарпатського військового округу та 24-ї механізованої дивізії).

Далі аналогічні відзнаки з’явились в ході виконання програми військового партнерства між Україною та США на спільних навчаннях у штаті Каліфорнія (мал. 3).

З початку 2000-х рр. завдяки Військово-геральдичної служби Генерального штабу Збройних Сил України (О. Муравйов та М. Чмир) були створені сувенірні представницькі відзнаки, які вручались від імені Міністра оборони України. Широке розповсюдження в українській армії цього виду фалеристичних відзнак, як зазначає С. Литвин, сталося під час виконання миротворчої місії в Іраку та в Косово. Далі почали з’являться подібні відзнаки і для частин і з’єднань власне української армії, спочатку як сувеніри (див. показані у згаданій статті С. Литвина відзнаки частин 8-го армійського корпусу та 169-го навчального центру).

Першою подібною відзнакою, яка не мала сувенірного значення, стала монета, виготовлена для командира 8-го армійського корпусу. Як бачимо, в цьому випадку були дотримані всі правила, напрацьовані практикою останніх 60 років. Вона вручалась лише як подяка командира корпусу особам за надання частинам корпусу допомоги та сприяння. Така монета була вручена начальнику Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанту П. Ткачуку в ході проведення міжнародних навчань на Яворівському полігоні, керівником яких від української сторони був командир 8-го армійського корпусу. Тому начальник академії поставив завдання розробити та виготовити аналогічну відзнаку і для Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що і було зроблено (виготовлена у лютому 2013 р., мал. 5, аверс, та 6 – реверс, автор малюнка М. Слободянюк, комп’ютерний дизайн Р. Крупа).

У зв’язку з отриманням подібної відзнаки офіційного статусу у Збройних Силах України виникло питання – як називати в Україні ці знаки. Зрозуміло, що прийнята в США назва “Challenge Coin” абсолютно до цього не підходить. Тому автор статті на конференції Українського геральдичного товариства у Львові в жовтні 2012 р. запропонував називати подібні відзнаки “медалями подяки” (або “медалями вдячності” як варіант). Така назва запропонована, по-перше, через те, що статус відзнаки у всьому світі як раз і полягає в демонструванні за її допомогою вдячності стосовно як частин, установ, військово-навчальних закладів (тобто, всіх, хто має право створювати та використовувати подібні знаки), так і (про це свідчить практика армії США) стосовно окремих військовослужбовців за досягнення з боку командирів військових частин та установ (юридичні особи, які мають право встановлювати та вручати подібні знаки).

По-друге, традиційна форма відзнак нагадує настільну медаль, широко розповсюджений вид фалеристичних знаків з часів глибокої давнини. Вони на початковому етапі свого існування якраз несли саме ці функції (подяки, вдячності), і лише у ХІХ–ХХІ ст. до них  додали пам’ятні та інші функції. Гадаю, що подібна назва дасть можливість у майбутньому перетворити це явище у Збройних Силах України на офіційно встановлену форму заохочення як військовослужбовців, так і цивільних осіб за успіхи, досягнення та різні види допомоги, які вони надають українським армії та флоту.

В Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного для використання в якості медалі подяки була розроблена та у лютому 2013 р. виготовлена партія подібних відзнак.